Декомунізацію робити треба, але нові назви вулиць в Дніпрі незручні і трошки дебільні.
Гарна назва вулиці – одне слово, коротке слово ще краще. Якщо слов два, то вони як мінімум мають починатися з різних букв, ну і бажано теж бути короткими.
Наприклад, дуже невдала назва: вулиця Князя Володимира Великого. В житті ніхто так казати не буде, будуть скорочувати. А от як? Володимира Великого? Теж дуже довго і незручно. Стара назва для порівняння: Плеханова.
А ще ця вулиця перетинається з вулицею Володимира Мономаха, який теж був князем! Це щоб більше плутанини було.
Було коротко в зрозуміло: Артема. Стало: Січових Стрільців (два слова, на одну літеру, у другому слові три приголосні підряд).
Сюди ж і Святослава Хороброго: дуже незручна довга назва.
Ну і далі можна ще багато таких прикладів.
Ні, я не про те, що треба повертатися радянські назви. Я про те, що нові назви незручні.
Новий реліз у LATEXFAUNA. Знову суперпрофесійне, красиве, витончене аранжування. Трохи бентежить, що кліп — це рекламна інтеграція великого житлового комплексу, що будується в Києві. Хоча в свіжому інтервʼю Дмитро Зезюлін казав що терпіти не може «чєловейники» і тому переїхав жити в село.
А ще сьогодні несподівано знайшовся давно загублений виконавець «Fort Minor». І оця пісенька з примітивною мелодію з трьох нот. Але ж яка красива, яка потужна бочка. Кайфовав цілий вечір.
Подивилися останню серію «Місія Нездійсненна». Класна, Круз красавчик. Люблю цей серіал.
Взявся читати другий том Шевельова. Це ніби як повернувся до книжки покинутої чотири місяці тому.
Красива точна мова, багато цікавих деталей, елементи пригодницького жанру.
Осінь 44-го, він з матірʼю опиняється в Австрії, а потім і в колапсуючій Німеччині під бомбардуваннями союзників. Попереду шлях до Швеції, а потім і до Штатів.
Дочитав другий том. Колосальна праця автора, редакторів, видавця.
Складне і цікаве життя-боротьба. І як науковця, і як людини. Багато працював, багато після себе залишив. Його фундаментальну працю «Історична фонологія української мови» ставлять в один ряд з «Історією України-Руси» Грушевського.
В «боротьбі» Шевельов переміг: в 2000 році став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Новий iPhone Air теж не зможе рівно лежати на столі через високу камеру з однією сторони.
Прочитав «Облогу» Тютюнника. Дуже сумна повість, знав би — не читав.
Виявляється є два письменника з прізвищем Тютюнник. Григорій і Григір. Обидва лауреати премії Шевченка. І вони рідні брати!
Погодьтеся, що інкасаторський бус з синіми маячками, це не те саме, що швидка з синіми маячками.
Поляки заметушилися. І що з цієї метушні вийде вже відомо: ні-фі-га. Ну окрім якихось ритуальних заяв та виклику послів.
З переходом сина в муніципальний ліцей повернулися і всі совкові жахіття бюджетної школи: півторагодинне зібрання з директором (ні про що), годинне зібрання з класним керівником (йому плюс, вирішили одне важливе питання), обрання активу класа і батьківського комітету, обрання відповідального за волонтерську діяльність (бажаючих не знайшлося).
В будь-який приватній школі всього цього немає і, о диво, навчання не зупинялося, школа працювала, учні ходили на уроки.
Дякую, workflowy.com
Десь рік ти був домашньою сторінкою в робочому браузері і відкривався в кожній новій вкладці. Я там вів всі робочі швидкі нотатки. Це було досить зручно.
Теперь спробую все те саме в Obsidian, тільки не в браузері, а в десктопному аппі.
Я заїкаюся і тому з голосовими помічниками типу Сірі в мене ніколи не складалося. Як із диктуванням текстів. Але недавно спробував диктувати в чатжпт і там це працює чудово. І тепер я хочу так диктувати тексти всюди в телефоні. Погуглив, є такі клавіатури, Microsoft SwiftKey AI наприклад.
А тепер прохання: порадьте класну клавіатуру для диктування в ios, щоб вона розуміла українські і англійські слова в одному реченні, якась ллм під капотом, працювала як chatgpt і з privacy було все добре.
Microsoft SwiftKey AI глючна фігня. Включення voice typing завжди перекидає мене в налаштування застосунку, хоча всі права я йому вже дав. Поки мінус.
Google Gboard теж глючна. На скріншоті хрестик і стрілочка не працюють. Як би я не намагався, не можу їх натиснути і повернутися в те місце, куди я хотів надиктувати текст. Крапки після речень не ставить. Коми всередині речень теж. Також мінус.
Так мене задовбав непрацюючий iCloud Drive, в якому я зберігав файли Obsidian і намагався шарити між телефоном і двома компами, що я купив Obsidian Sync. Він просто працює, швидко.
Два рази я починав читати цей взірець українського романтизму. Але не зміг. Якась маячня. Відклав на полицю.
Мої старенькі Watch 4 Series доживають лише до пʼятої вечора, якщо зранку було двогодинне тренування. І невеличка тріщина вже є на склі. Але все одно оновлювати мені їх не хочеться. Ці працюють і навіщо нові незрозуміло.
Взагалі цей годинник мабуть рекордсмен серед усіх гаджетів, що у мене були: пʼять з половиною років, щоденне використання.
Сьогодні чудовий літній день.
Сів зранку в машину і Apple Maps мені підказують: 30 хвилин до Аеропортівській. Дякую, я памʼятаю, що сьогодні мені туди треба було їхати. Тільки на велі, а не на машині. Але через русняві ракети не спав півночі, тому не сьогодні.
Майже весь минулий рік ремонтували цей маленький шматочок вулиці Володимира Великого від Мономаха до Єврейської. І от знову його перекрили на ремонт на кілька місяців. Знову зранку набережна і проспект перетворилися на суцільні затори-тягнучки. Повторний ремонт значить що перший ремонт зробили недбало. З великою вірогідністю щось вкрали.
А саме дивне в тому, що на майбутніх виборах місцяни знову проголосують за Філатова і його шайку.
Всі мабуть вже побачили репортаж з виробництва українських крилатих ракет компанії Fire Point. Це круто звичайно.
У мене риторичне питання, відповідь на яке ми можливо отримаємо пізніше: чому після трьох років великої війни вітчизняну ракету нам показує приватна компанія, а не, скажімо, одне відоме конструкторське бюро на букву П?
У червні минулого року я вперше піднявся по Яснополянській. Тоді це зайняло 12:02. Сьогодні черговий (персональний) рекорд - 10:30. Прогрес є, але це все таки дуже повільно, 16.5 км/год. Страва показує, що нібито є люди, які піднімаються зі швидкістю 30+, це звичайно космос.
В котрий раз нагадаю, якщо вище не запам’ятали: це 2.9 км з набором висоти 100 м. Мабуть найкрутіша вулиця в Дніпрі.
Ну і ця вулиця тепер називається не Яснополянська, а Близнюківський узвіз.
Сьогодні 10:03, це -0:27 з минулого разу — це дуже багато. Мабуть в спину гарно дув попутний вітер, він і допоміг.
(Я, до речі, попутний вітер не помічаю, це відчувається ніби вітру немає, зате зустрічний вітер відчувається дуже добре.)
Ну які же ці Office/Outlook/Teams тупі! Логінюсь, ввів пароль, пройшов 2FA і отримую таке.
It’s a good idea to close all browser windows.
Сука, це не тобі вирішувати чи закривати мені всі вікна баузера.
Дим з Кременчука, який вночі атакували російські дрони і ракети, дійшов до Дніпра, і тепер я просто бачу його з вікна.
Майже кожен день доводиться нагадувати своїм колегам, що деякі таски на 90% може за 2 хвилини зробити Copilot, якщо витратити 5 хвилин на детальний опис задачі. 10% — це перевірити що воно працює.
Не пройшло і 15 років, як і ми в своєму головному проєкті почали впроваджувати i18n: locale, gettext, po файли і оце все. Почнемо з невеликої частини в storefront, поки без адмінки.
Знову дивуюсь тому, що щоб не читати мануали, статті і документації, тепер можна просто поговорити з чатом джпт, щоб він нагадав як це все правильно завертати, парсити, генерувати і викликати, уточнити деякі деталі.
Нарешті зрозумів, як би мені згодилися VR/AR окуляри (не шолом). Коли я на велі підіймаюся вгору по Яснополянській (нагадую, це перепад висоти 100м), було б зручно бачити в окулярах себе з минулого або просто найкращого підйому щоб мати орієнтир. Ну або не себе, а іншого спортсмена. Так би мовити віртуальне змагання з самим собою чи взагалі з будь-яким суперником.
