Йшов увечері додому, проходив біля квітучого абрикоса. Чудовий запах Весни. Відчували цей солодкий запах мої предки тисячі років тому. Відчував я дитиною, відчуваю зараз, буду відчувати через багато років. Буде цей цвіт через тисячі років після мене.
Читаю сумні новини про Зиіївську ТЕС. Бував там, ставили їм наш комплекс.
Довго робили хитре фільтрування-сегментацію замовлень в адмінці магазину. Але 4 місяці тому один неакуратний фікс зламав цю сегментацію, вона перестала працювати, просто завжди поверталися всі замовлення.
Але ніхто цього не помітив, тому що ця сегментація виявилась нікому не потрібна, ніхто нею не користувався. А тести ми не зробили, бо це ще кілька днів дурної роботи.
Всім потрібен просто хронологічний список замовлень.
Ворожіння на курсі біткоіна:
Весна іде.
Дуже гарний фільм. Не голівудський, простий, добрий, надихаючий, красивий.
Overview of alternative open source front-ends for popular internet platforms (e.g. YouTube, Twitter, etc.)
Заморочився і знайшов сьогодні назву цієї книги. Я пам’ятав тільки колір обкладинки і приблизний рік видання. Ця книга повпливала на мене в підлітковому віці. Якось умовив батьків купити, хоча коштувала вона недешево, два томи. Багато часу я з нею провів. Магію скріншотів Нортон Командера пам’ятаю до сих пір. Під час ремонту загубилась десь в нульових. Знайшов на Олх продається другий том. А перший знайшов відсканований.
Кайфую від смаку варених перепелиних яєць.
Зупинився першим на світлофорі. Дорогу переходить безхатько. В білих кросівках, червоному пальті, глибокому чорному капюшоні. Він іде намагаючись ступати тільки на білі смужки пішоходного переходу. В якійсь момент фази його кроків і білих смужок перестають співпадати і він робить маленький стрибочок, щоб нога знову попала на білу смужку. Продовжує іти широкими кроками, щоб не прийшлось знову робити стрибок. Доходить до тротуару, вмикається зелений.
Зеленський вже майже рік не підписує закон про призов з 25 років. І схоже, що в новому законопроєкті ця норма теж не пройде. І діло мабуть в тому, що в Україні дуже мало чоловіків цього віку, демографічна яма:
Додамо сюди той факт, що багато старшокласників вже виїхало і далі виїжджають до 18 років.
І от щоб країна не залишилась без цілого покоління чоловіків 18-25 років, призов для них поки не роблять.
Microsoft Copilot з Use GPT-4. Запитав в нього формулу руху ракето-носія, тільки з силою тяги і силою земного тяжіння. Він відповів правильно, але в одному виразі помилився зі знаком одного доданку. Ну як помилився, все залежить від вибору напрямку. Перепитав, виявилось, що напрямок вірний, а знак в виразі невірний. Почав його переконувати. І не зміг. Не бачить він помилки хоть ти лусни!
Ну це я помітив помилку. А скільки людей її не помітили?
Закінчилася третя воєнна зима. Почалася третя воєнна весна.
Знайшов правильну спецію для булгура, це копчена паприка.
Три тижні тому в лікарні. Не міг я довго лежати і почав по-тихеньку ходити по довгому коридору відділення. В кінці коридору стояли якісь ємності з абревіатурою В.М.Р.У. Отак пройдешся по коридору, а в кінці тебе чекають ці літери: ВМРУ.
Ок, все не так погано, це абревіатура самого відділення: Відділення Малоінвазивної та Реконструктивної Урології
Я познайомився з Вадіком десь у коридорах нашого гуртожитку на першому курсі. Він був худий, високий з веселими очима. Приїхав вчитися десь з Луганської області, тому і додому їздив доволі рідко, можливо тільки на зимні канікули. У нього була гітара і я запам’ятав, що він чудово грав “Не стоит прогибаться под изменчивый мир”. Не були ми друзями, але, можна сказати, по-гуртожитцкі товаришували. Вадік навіть пожив у мене кілька ночей, коли я знімав кімнату.
Як це часто буває, після навчання його сліди десь загубилися, хоча звичайно можна було знайти його через спільних знайомих.
А сьогодні його хоронять. Він загинув на грьобаній війні захищаючи всіх нас.
Дякую тобі Вадік. Спи з миром.
Sora не перша, є ще наприклад Pika та деякі інші. Але все одно, команди які знімають наприклад рекламу, мають зараз нервово курити.
Блін. MailerLite тепер вимагає платної підписки, щоб робити автоматичні імейл розсилки з RSS. Так воно чудово працювало для PythonHub. Прийдеться шукати щось нове безкоштовне.
На початку тижня три ночі провів в лікарні. Цікавий досвід: зі своєї родинної та робочої бульбашки опинитися в інших умовах серед інших людей.
Довго хроплять два сусіди по палаті. Перший різко просинається і будить другого: Саня, перевернись на бік, всю ніч не можу через тебе спати. Другий вибачається і перевертається. Через хвилину обидва засинають і далі потужно хроплять. Я: не сплю.
“You’re not renting. You are buying a product here.”
Так, розумію, у self hosted є свої мінуси. І Campfire не вийде легко кудись інтегрувати як наприклад Slack. Ну і ідея як би не нова: 20 років тому продавати програми було нормальним явищем.
Подивилися чотири фільма про Джона Уіка. Сцени з стріляниною дуже затянуті, да і вбивств забагато. Але герой, актор, сюжет прикольні.
Треба було оптимізувати одне важке місце, в якому збираються данні з багатьох таблиць та кешів, багато логіки всередені. Почав я дивитися на OpenTelemetry, Prometheus і таке інше. Я так мені стало сумно від цього, що подумав: “Ну я ж програміст! Я зможу зробити свій велосипед.”
І зробив простий логер, який логує в файл всі sql запити, та час їх виконання.
Ну і все стало зрозуміліше: приблизно половину запитів я завтра приберу чи закешую. Люблю прості велосипедики.
Весь тиждень боролися чи то з якимось шкідником, чи то з кривим кравлером. Він щодня приходив в один і той же час, з різних айпі адрес і робив сотні однакових важких запитів (типу каталог продуктів з багатьма фільтрами). Прийшлось написати щось типу fail2ban тільки для IIS і Windows Firewall. І воно працює! Попрактикувався на Python, він як завжди класний.
Майже кожен день доводиться мені бувати в будинку хрущовських часів. Піднімаюсь сходами на потрібний поверх, а по всьому під’їзду запахи з квартир: жарена риба, жарена картопля, іноді жарене м’ясо. І так воно смачно пахне, прям хочеться скуштувати тієї жареної риби.
А потім я пригадую, що я в старій хрущовці, уявляю немиту засалену кухню, брудну плиту, жирну сковорідку. І якось вже не хочеться тієї риби.
Цей день настав: замовив книжку Кафки. Але не собі, сину, він попросив «Перетворення».
Рекомендую канал Леоніда Шевцова. Він кожен вечір обовʼязково щось цікаве пише там. Весь грудень Леонід робить невеличкий апп, і кожен день показує прогрес і розповідає як.
Подарували сину на Різдво-Новий-Рік справжній компʼютер, десктоп. І вперше не мій старий, а новий, куплений. Скільки щастя і радості! Пригадую себе, коли мені в 12 років купили компʼютер. Десь такі ж емоції.
Тепер ніяк не можу його переконати, що, якщо монітор працює на 75 Hz, то гнати FPS в іграх до 200 не має ніякого сенсу.
😅